Храм — простими словами

Твердий щільний камінь; добре тримає мороз і вологу, тому годиться для сходів, цоколів і плит.

Композиція, де Богородиця й Іван Предтеча моляться до Христа; дала назву деісусному ряду іконостаса.

Бічні двері іконостаса — північні та південні — обабіч царських врат.

Стіл у північній частині вівтаря, ліворуч від престолу, на якому готують дари для Євхаристії (проскомидію).

Півкругле завершення верхньої частини стіни; у давньоруських храмах зазвичай відповідає склепінню всередині.

Священний образ Христа, Богородиці, святих чи подій Писання, написаний за церковним каноном.

Перегородка з ікон, що відділяє вівтар від середньої частини храму.

Скорочене ім'я «Ісус Христос» на іконах.

Верхня розширена частина колони чи пілястри, на яку спирається балка або арка.

Невелика молитовна споруда, зазвичай без вівтаря; ставлять при дорогах, на кладовищах, біля джерел.

Засклена шафа-рамка, у якій зберігають і виставляють ікону.

Посудина для Хрещення з зануренням.

Невеликий світильник з олією перед іконою.

Камінь з виразним рисунком, легко полірується; з нього роблять престоли, підлоги, іноді іконостаси.

Плита з написом чи рельєфом на згадку про людину або подію; для фасадів найчастіше з граніту.

Нижній ряд іконостаса з головними іконами: якщо стати обличчям до іконостаса, Христос — праворуч від царських врат, Богородиця — ліворуч, поруч — ікона свята чи святого, якому присвячено храм.

Світле коло навколо голови на іконі — знак святості.

Плаский виступ стіни, схожий на колону; членує фасад і підсилює стіну.

Тонка широка давньоруська цегла, з якої зводили храми княжої доби.

Хрест, який ставлять при дорогах, на в'їзді в село чи на місці пам'яті, щоб помолитися.

Архітектурно оформлений вхід до храму: арка, обрамлення, часто сходи.

Головний стіл посередині вівтаря, на якому звершують Євхаристію.

Ряд ікон старозавітних пророків, які провіщали прихід Месії.

Хрест із розп'ятим Христом, що завершує іконостас угорі; обабіч часто стоять Богородиця та Іван Богослов.

Горизонтальні яруси ікон — намісний, святковий, деісусний (апостольський), пророчий, іноді праотецький; їх кількість і порядок бувають різні.

Ряд ікон великих церковних свят — Різдва, Хрещення, Преображення та інших; в українських іконостасах у його центрі над царськими вратами часто стоїть Тайна вечеря.

Ікона останньої вечері Христа з апостолами; на іконостасі її часто ставлять над царськими вратами.

Поле під аркою або у трикутнику фронтону над входом, часто з мозаїкою чи рельєфом.

Хрест із трьома перекладинами: верхньою короткою, головною і нижньою скісною.

Тип храму, де чотири рамена хреста перекриті склепіннями, а над їх перетином на чотирьох стовпах стоїть купол на барабані.

Центральні двері іконостаса, що ведуть до престолу.

Нижня частина стіни над землею; її роблять міцнішою, найчастіше з каменю, щоб берегти стіну від води.