Храми України ·

Троїцький собор Дерманського монастиря: храм за мурами князів Острозьких

Україна Інкогніта описує дерманський замок як невеликий, але міцний: з усіх боків його оточували ставок, болото і рів, а кам’яний мур сягав до семи метрів.

Коротко

Адресас. Дермань Друга, Рівненський район, Рівненська область
Збудованозакладено 1602 р. на місці дерев’яної церкви
Перебудова1849 р., класицистичний декор
Типоднобанний прямокутний храм із притвором, 25 × 17 м
Матеріалмурований, тинькований
Статусголовний храм Свято-Троїцького жіночого монастиря; обитель у межах кам’яного муру з надбрамною вежею

Історія простими словами

Коротка розповідь на 4 хвилини. Повна хронологія з усіма датами, суперечками і джерелами — нижче, у розділі «Хронологія».

Обитель на пагорбах (до 1571)

Дермань лежить на пагорбах Мізоцького кряжу, між Острогом і Дубном. Першу згадку про село відносять до 1322 року. Монастир існував уже 1499 року: тоді князь Костянтин Іванович Острозький подарував йому рукописну книгу повчань. Це перша певна згадка про обитель.

Хто заснував монастир, достеменно невідомо. Одні називають князя Василя Федоровича Острозького, прозваного Красним, інші — Костянтина Острозького. Документів немає. Князі наділили обитель селами: Дермань, Кунин, Коршів, Мізочок, Глинське, а 1512 року й Білашів. Села давали харчі, будівельні матеріали й робочі руки.

1571 року Троїцька церква була ще невеличкою дерев’яною, з окремою каплицею святого Дмитра. У бібліотеці зберігали 40 світських книг.

Князівський статут і друкарня (1575–1608)

У 1575–1576 роках монастирем управляв друкар Іван Федоров, якого запросив Василь-Костянтин Острозький. Потім Федоров переїхав до Острога.

9 червня 1602 року князь Василь-Костянтин дав монастиреві грамоту. Він перетворив обитель на общежительну: ченці жили спільно. Тут відкрили школу, і вчитися дозволили навіть мирянам. Ігуменом поставили Ісаакія Борисковича. Того ж року на місці дерев’яної церкви почали муровати нову, кам’яну.

Окрім того, князь заснував у Дермані друкарню. Керував нею Дем’ян Наливайко, брат Северина Наливайка. 12 квітня 1603 року почали друкувати «Октоїх», і він вийшов 1604 року. Останнім відомим виданням став «Лист Мелетія» 1605 року, того ж року друкарню повернули до Острога. Усього дерманських видань відомо лише три. Монахи також перекладали богословські твори й поповнювали бібліотеку.

Мелетій Смотрицький і унія (1625–1840)

Архімандритом монастиря був Мелетій Смотрицький, автор славетної «Граматики слов’янської». Роки його настоятельства джерела подають по-різному: 1627–1631 або 1625–1633. Незабаром він таємно перейшов на бік унії. Монастир на понад століття перейшов до василіан. Межі цього часу теж різняться: від 1627 чи 1628 до 1821 або 1840 року.

1630 року, після призначення Смотрицького, спалахнув селянський виступ, і його придушили. Смотрицький помер у Дермані 27 грудня 1633 року й був похований у Троїцькій церкві. Україна Інкогніта пише, що в крипті.

Для книжників цей монастир залишився важливим. Архімандрит Януарій, який очолював обитель у 1713–1729 роках, вписав до монастирської бібліотеки латинський Коран. 1791 року в монастирі налічили понад 405 томів.

Пожежа й нове обличчя (1826–1920)

1826 року, а за іншими даними 1828-го, пожежа знищила майже всі приміщення монастиря. Троїцьку церкву відбудували в дусі класицизму — ремонт і перебудову датують 1849 роком. Вона й має нинішній вигляд: однобанний прямокутний храм із притвором. До надбрамної вежі-дзвіниці надбудували п’ятий ярус для дзвонів.

До 1920 року в монастирі діяла учительська семінарія. 1918 року загін Антона Довбенка пограбував монастир і садибу Любомирських.

Жіноча обитель і закриття (1948–1991)

1949 року, а за іншими даними 1948-го, обитель стала жіночою: сюди перевели черниць із Зимненського монастиря. 1960 року монастир закрили. Черниць перевели до Корецького монастиря, а в приміщеннях облаштували школу-інтернат.

У 1980-х роках громадськість домоглася виселення з храму продовольчих складів. Пам’ятну дошку Смотрицькому встановили, у вхідній брамі влаштували музей Бориса Тена.

1991 року обитель відновили. Сьогодні це Свято-Троїцький жіночий монастир. Він стоїть за кам’яним муром з надбрамною вежею. 1998 року відреставрували дзвіницю й Троїцький собор. У Дермані щороку проводять свято «Дерманський світильник», щоб відродити село як культурний центр.

Словничок

СловоЩо означає
Архімандритнастоятель великого монастиря
Ігуменнастоятель монастиря
Уніясоюз частини православних із Римом: східний обряд лишається, але визнається влада Папи
Василіанигреко-католицький чернечий орден
Люстраціядавній опис маєтків і майна, який складала державна комісія
Октоїхбогослужбова книга з піснеспівами на вісім тижнів
Класицизмстиль XVIII — початку XIX століття: прості форми, колони, симетрія
Общежительний монастиртакий, де ченці живуть спільно, мають усе спільне
Надбрамна вежавежа над воротами

Хронологія

Цифри в квадратних дужках — номери джерел у списку внизу сторінки. Позначка «за даними …» означає, що факт підтверджено лише одним джерелом. Розділ «Переказують» — перекази й легенди: їх записано в джерелах, але документально не підтверджено.

Обитель Острозьких

  1. XV ст.

    Засновником монастиря називають князя Василя Федоровича Острозького (Красного): так пише Енциклопедія сучасної України, на це ж посилається Іларіон (Огієнко). Енциклопедія України називає засновником Костянтина Острозького. Документів про засновника й точний час немає. [1, 2, 12, 17, 23]

  2. 1499

    Костянтин Іванович Острозький подарував монастирю рукописну книгу — повчання патріарха Калліста. Це перша певна згадка про обитель; у ряді довідників 1499 р. подають як рік заснування. [1, 7, 17]

  3. 1507

    Костянтин Іванович разом з дружиною Тетяною та сином Іллею передав дари до церкви Святої Трійці: позолочений потир, дискос, хрест, Євангеліє, десять міней на пергаменті. Ігуменом тоді був Герасим, за даними Бендюка. [7]

    Князівська родина підносить ігумену й ченцям потир, хрест і книги біля дверей дерев'яної церкви
    1507: князівські дари церкві (умовна реконструкція). Ілюстрація IKONASTONE
  4. 1512

    Монастир отримав ще одне село — Білашів. До того князі Острозькі надали Дермань, Кунин, Коршів, Мізочок і Глинськ. [4]

  5. 1571

    Люстрація Острозького староства описує Свято-Троїцьку церкву як невелику дерев'яну; поруч збоку — невелика дерев'яна каплиця св. Дмитра, окремо — дзвіниця з великим дзвоном. У бібліотеці було 40 світських книг. [3, 9]

    Дерев'яна церква з каплицею й окремою дзвіницею, ставок і мур із дерев'яною галереєю
    1571 рік: дерев'яна обитель за люстрацією. Ілюстрація IKONASTONE
  6. 1575–1576

    Друкар Іван Федоров, запрошений Василем-Костянтином Острозьким, був управителем монастиря. Іларіон (Огієнко) припускав, що він міг почати тут справу нової друкарні, але потім переїхав до Острога. [1, 6]

  7. 1591–1601

    Монастирем керував архімандрит Геннадій (1590 р. — рік призначення), за даними Мицька. [6]

  8. 1599

    У Дермані з грецької переклали збірку афоризмів «Пчела»; ім'я перекладача не збереглося, дослідники припускають Киприана. [6, 18]

Статут, школа й друкарня

  1. 9 червня 1602

    Грамота князя Василя-Костянтина Острозького зробила монастир общежительним, навчальним осередком; навчатися дозволили й мирянам. Дерманським ігуменом призначено Ісакія Борисковича (за Мицьком, він тоді повертався зі Сходу й узявся реорганізовувати обитель). [3, 6]

  2. 1602

    З цього року, за В. Вуйциком, почалося мурування Троїцької церкви; zabytki.in.ua пише, що муровану церкву закладено 1602 р. на місці дерев'яної. Запис поминальної книги говорить, що князь «церков і звонницу муровал». [3, 5, 24]

    Мурована церква з восьмигранним барабаном у риштуваннях, поруч стара дерев'яна
    1602 рік: початок мурування Троїцької церкви. Ілюстрація IKONASTONE
  3. 12 квітня 1603

    Почався друк «Октоїха» в дерманській друкарні; частину обладнання перевезли з Острога. Керував друкарнею священик Дем'ян Наливайко. [6, 23]

  4. 2 грудня 1603

    Помер Олександр, син Василя-Костянтина Острозького. На його смерть вийшов «Лямент дому княжат Острозьких» (за Лопацькою, близько січня–лютого 1604 р., до похорону 23 лютого 1604 р.). [3, 6]

    Чотириярусна кам'яна надбрамна вежа з бійницями й зубцями, важкі ворота
    Початок XVII ст.: надбрамна вежа. Ілюстрація IKONASTONE
  5. 1604

    До в'їзної башти добудували флігель із підвалом, у якому, за дослідниками, містилася друкарня. У Дермані та Білашеві перепис нарахував 276 димів. [3, 4]

    Друкар при свічці набирає літери біля дерев'яного верстата в склепінчастому підвалі
    1604 рік: друкарня під флігелем надбрамної вежі. Ілюстрація IKONASTONE
  6. 12 вересня 1604

    Вийшов «Октоїх». [3, 6]

  7. 6 лютого 1605

    Вийшов «Лист Мелетія» (Пігаса) до Іпатія Потія — останнє відоме дерманське видання. Того ж року друкарню повернули до Острога. [2, 3, 6]

  8. Лютий 1608

    Князь видав презенту Ісаї Балабану із вказівкою «завершити будівництво муру та до порядку все призвести». У джерелі йдеться саме про мур. [3, 6]

  9. 1625

    У червні архімандрит Йосип Курцевич з частиною дерманців виїхав до Росії, за даними Мицька. [6]

Смотрицький і унійні роки

  1. 1627

    Мелетій Смотрицький очолив монастир (за Мицьком, з червня 1627 р.). Роки настоятельства подають по-різному: 1627–1631 (Енциклопедія України), 1625–1633 (англійська Вікіпедія). Незабаром він таємно перейшов на бік унії. [2, 6, 16]

  2. 1628

    За Енциклопедією України, початок унійного (василіянського) періоду; кінець — 1840 р. Енциклопедія сучасної України: 1627–1821; англійська Вікіпедія: 1821 р. [2, 16, 23]

  3. 1630

    Селянський виступ, що спалахнув після призначення Смотрицького, придушили; ватажків повісили, решту покарали. За даними Мицька. [6]

  4. 27 грудня 1633

    Помер у Дермані Мелетій Смотрицький. За Радіо Свобода, його поховали в Свято-Троїцькому храмі; Україна Інкогніта пише про крипту Троїцької церкви. [6, 19, 25]

    Старий архімандрит із пером за столом у келії при свічці
    1633 рік: келія архімандрита. Ілюстрація IKONASTONE
  5. 1634

    У листі митрополита Йосифа Рутського згадано мури навколо монастиря, «давно» поставлені князями Острозькими. [5]

  6. 1713–1729

    Архімандритом був Януарій (Огурцевич); він вписав до монастирської бібліотеки латинський Коран. [8]

  7. 18 квітня 1791

    Під час призначення архімандрита Юліана (Петровича) складено інвентар: понад 405 томів (інший дослідник називає щонайменше 346). 1786 р. в архімандрії жили дев'ять насельників. [8]

  8. 1789 і 1810

    Дермань поділили на монастирську й панську частини; 1810 р. у панській частині збудували окрему сільську Троїцьку церкву — це інша церква, не собор. За даними України Інкогніти. [25]

Імперський і міжвоєнний час

  1. 1821 / 1840

    Кінець унійного періоду: 1821 (англійська Вікіпедія, ЕСУ) або 1840 (Енциклопедія України). [2, 16, 23]

  2. 1826 (за іншими даними — 1828)

    Пожежа знищила майже всі приміщення монастиря: ЕСУ датує її 1826 р., два краєзнавчі матеріали — 1828 р. [23, 27, 28]

    Обгорілі корпуси келій біля вцілілих мурів і вежі, ченці розбирають згарище
    1826 (або 1828) рік: після пожежі. Ілюстрація IKONASTONE
  3. 1840-ті

    Троїцьку церкву відбудовано в дусі класицизму: Україна Інкогніта називає 1849 р. («ремонтні роботи та перебудова»), інший матеріал — 1841–1849 рр. [25, 27, 29]

    Однобанна класицистична церква, за нею п'ятиярусна надбрамна вежа
    1840-ві: собор після перебудови. Ілюстрація IKONASTONE
  4. 1840-ті

    До надбрамної вежі-дзвіниці надбудували п'ятий ярус для дзвонів (zabytki.in.ua подає кінець XIX ст.). Четвертий ярус мав 14 бійниць. [24, 25, 28, 29]

    Старий рисунок: монастир на пагорбах серед хат і садів
    Дерманський монастир, рисунок XIX ст. Wikimedia Commons, суспільне надбання
  5. 1886

    Адріан Прахов під час експедиції Волинню сфотографував і описав дерманські речі, зокрема Євангеліє 1507 р. [7, 13]

  6. До 1920

    У монастирі діяла учительська семінарія; на її місці згодом — єпархіальна жіноча школа, пізніше приватна українська гімназія. 1914 р. у монастирі жили 16 ченців. [2, 16]

  7. Початок 1918

    Повстанський загін Антона Довбенка пограбував монастир і садибу Любомирських (за англійською Вікіпедією). [16]

Війна, закриття й відновлення

  1. Травень 1943

    (Про село, не про собор.) До Дерманя прибули німецькі й поліцейські колони: розстріляно 75 мешканців вулиці Залужжя, близько 200 людей зігнали в долину біля монастиря й до вечора відпустили. [21]

  2. 1948 / 1949

    Обитель стала жіночою: ЕСУ датує це 1948 р., Україна Інкогніта — 1949 р. і додає, що сюди перевели черниць Зимненського монастиря. [23, 25]

  3. 1960

    Монастир закрили, черниць перевели до Корецького монастиря, в приміщеннях розмістили восьмирічну школу-інтернат. [24, 25, 26]

  4. 1980-ті

    За Радіо Свобода, громадськість домоглася виселення з храму продовольчих складів і встановила дошку Смотрицькому; у вхідній брамі облаштували музей Бориса Тена. [19]

  5. 1990–1991

    Монастир відновлено: ЕСУ називає 1990 р. і благословення архієпископа Іринея (Середнього); за zabytki.in.ua, 30 листопада 1991 р. комплекс повернули Церкві, а 24 грудня 1991 р. Синод відкрив монастир. Енциклопедія України та Україна Інкогніта подають 1991 р. [2, 23, 24, 25]

    Духовенство й люди йдуть ходою крізь надбрамну вежу відновленого монастиря, черниці прибирають двір
    1990–1991: відновлення монастиря (умовна реконструкція). Ілюстрація IKONASTONE
  6. Початок 1990-х

    Після передачі храму монастирю дошку Смотрицькому зняли й викинули; активісти знайшли її й передали до музею Уласа Самчука; музей Тена ліквідували ченці. За матеріалом Радіо Свобода 2007 р., дошку вмуровано в браму й знищено «кілька років тому». [19, 20]

  7. 1998

    Реставрація дзвіниці й Троїцького собору, за даними zabytki.in.ua. [24]

    Реставратори на високих риштуваннях відновлюють багатоярусну надбрамну дзвіницю й сусідній собор
    1998: реставрація дзвіниці й собору (умовна реконструкція). Ілюстрація IKONASTONE
  8. 2006

    У Дермані щороку проводять свято «Дерманський світильник» — його мета відродити Дермань як культурний центр. [19]

Втрачене й відтворене

ЩоБулоСталосяДе зараз
Дерев’яна Троїцька церкваНевелика, з каплицею св. Дмитра, 1571 р.Замінена мурованою з 1602 р.Не збереглася [3, 24]
Євангеліє 1507 р.Дар Костянтина Івановича з Тетяною та ІллеюДоля невідома; є знімки Прахова 1886 р.Оригінал невідомий [7, 13]
Дари 1507 р. (потир, хрест тощо)Описані в дарчому записіЗа версією дослідників, у Першу світову евакуйовані до ХарковаПодальша доля невідома [7]
Дерманська друкарня1603–1605, три виданняПовернена до Острога 1605 р.Видання в зібраннях; де саме — не перевірено [3, 6]
Монастирський архівДокументи з 1512 р.Пожежі та знищення в 1940-х радянською владою значної частиниЧастина — в Острозі [9]
Дерманська бібліотека40 світських книг 1571 р.; понад 405 томів 1791 р.Розпорошена; 60 примірників передано 1909–10 Братству ОстрозькихЛатинський Коран — у музеї в Острозі [8, 9]
Меморіальна дошка Смотрицькому1980-ті (за ЕСУ — 1991)Знята на початку 1990-хМузей Уласа Самчука (за Радіо Свобода 2006) [19, 20, 23]
Музей Бориса ТенаОблаштований у браму 1980-хЛіквідований ченцямиНе збережений [19]
Могила СмотрицькогоУ Троїцькій церкві, 1633 р.За чутками, зруйнована в 1990-хМісце не уточнено [25]
Флігель друкарні1604, до в’їзної баштиУ джерелах не простеженоНевідомо [3]
Навколишні ставок, болото й рівОточували замок з усіх боківНе збереглисяМур нині значно нижчий за колишні 7 м [25]

Архітектура

Собор стоїть усередині оборонного периметра, який у плані має форму неправильного багатокутника. Сам храм — однобанний, прямокутний у плані, приблизно 25 на 17 метрів, з притвором. Над дахом піднімається восьмигранний барабан із віконцями. Фасади членують тосканські пілястри, над ними — трикутні фронтони двосхилого даху, у фронтонах — напівкругле вікно. Усередині вагу бані тримають восьмигранні стовпи. На стінах збереглися сліди розпису середини XIX століття, іконостас оновлено позолотою. За даними zabytki.in.ua, 1998 року реставрували дзвіницю й Троїцький собор.

Сьогоднішній вигляд — класицистичний, але, за дослідниками, на яких посилається Україна Інкогніта, основу свого об’єму храм отримав ще в XVII столітті. Отже, за спокійними пілястрами середини XIX століття стоять значно старші стіни.

Собор — не єдина споруда за мурами. Південно-західну частину периметра замикає двоповерховий келійний корпус із високим ганком на тосканських колонах; його не раз перебудовували й розширювали, зокрема в радянські роки. Усередині периметра стоять також церква Казанської ікони Божої Матері, флігель із теплою церквою та господарські будівлі. Ансамбль складався століттями, і кожна доба залишила в ньому свій шар.

Нижче — два елементи храму: на фото й у кресленні. Креслення показують форму, а не точні розміри.

Надбрамна вежа-дзвіниця

Надбрамна вежа-дзвіниця Дерманського монастиря
Надбрамна вежа-дзвіниця. Фото: Neovitaha777, Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0
Креслення п'ятиярусної надбрамної вежі
Креслення IKONASTONE

Найдавніша споруда обителі. Спершу вежа мала чотири яруси; п’ятий, за Україною Інкогніта, добудували в 1840-х роках (zabytki.in.ua пише про кінець XIX століття). У першому ярусі — проїзд із воротами, до нього прибудовано об’єм із бароковим фронтоном. Четвертий ярус прикрашає глуха стрілчаста аркада, а колись тут були бійниці — Україна Інкогніта називає чотирнадцять — і зубчастий парапет. П’ятий ярус має великі стрілчасті вікна й шоломоподібний дах із позолоченою банею.

Барабан і баня собору

Восьмигранний барабан і баня Троїцького собору в Дермані
Барабан і баня собору. Фото: Neovitaha777, Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0
Креслення восьмигранного барабана з банею
Креслення IKONASTONE

Єдина баня стоїть на восьмигранному барабані з віконцями. Усередині їй відповідають восьмигранні стовпи: та сама геометрія повторюється знизу догори.

Нюанси, які легко пропустити

Монастир за водою й муром. Реєстр монастиря XVI століття, за zabytki.in.ua, згадує кам’яний мур із дерев’яним оборонним поясом. Україна Інкогніта пише, що замок з усіх боків оточували ставок, болото і рів, який наповнювався зі ставка. Україна Інкогніта пише, що мур сягав до семи метрів; нині він значно нижчий.

Вежа старша за собор. Надбрамна вежа і частина муру, за даними України Інкогніта, лишилися від замку князя Василя Острозького першої половини XVI століття. Тож до храму 1602 року заходять через ворота, які бачили ще дерев’яну церкву.

Могила, якої вже немає. Мелетія Смотрицького поховали в Троїцькій церкві. Україна Інкогніта переказує чутки, що в 1990-х роках його могилу зруйнували. Радіо Свобода розповідає й про долю меморіальної дошки: у 1980-х громадськість добилася виселення з храму продовольчих складів і встановила дошку (ЕСУ ж датує меморіальну дошку Смотрицькому 1991 роком), а після передачі храму монастирю дошку зняли; згодом її знайшли й передали до музею Уласа Самчука.

Чотири версії назви. За переказом, князь Василь Острозький заснув на горбі, де його ледь не з’їли вовки, і поселення назвали «Дрімань». Інші версії виводять назву від похованого тут турецького воєводи Дермана, від народного «дери-май» або від слова «дерня» — верхній шар ґрунту. Україна Інкогніта першу версію відкидає: село згадане раніше, ніж з’явився князь.

Дві Троїцькі церкви в одному селі. 1789 року Дермань поділили на монастирську і панську частини, і 1810 року в панській частині збудували окрему сільську Троїцьку церкву. Тож, питаючи дорогу до «Троїцької», варто уточнити, до якої саме.

Друкарня на три книжки. Дерманська друкарня працювала недовго, у 1603–1605 роках: збереглися три видання — «Лямент дому княжат Острозьких», «Октоїх» і «Лист Мелетія» до Іпатія Потія. Для історії книжності важить не тираж, а сам факт — монастир за мурами став місцем, де книжку не лише читали, а й робили.

Фотогалерея

Інтер'єр Троїцького собору
Інтер'єр храму. Фото: Oleksandr Malyon, Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0
Монастирське подвір'я
Монастирське подвір'я. Фото: Photocore, Wikimedia Commons, CC BY-SA 3.0
Монастир з висоти
Монастир з висоти. Фото: Oleksandr Malyon, Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0

Камінь і матеріал

Мури Дерманя — кам’яні, і саме вони разом із вежею пережили всі зміни конфесій, пожежу 1820-х років і радянські десятиліття. Собор мурований і тинькований; його класицистичне вбрання — пілястри, фронтони, напівкругле вікно — виконане в штукатурці поверх старших стін. Усередині несучу роль відіграють восьмигранні стовпи, а не стіни: баня спирається на них.

Дермань — гарний урок того, що оздоба храму змінюється частіше, ніж його конструкція. Фасад 1849 року можна переписати, а мур XVI століття вже не перекладеш. Тому в храмі, де є стара кладка, будь-яке нове кам’яне оздоблення — від престолу до іконостаса — варто проєктувати з оглядом на ці стіни, а не всупереч їм. Про те, як кам’яний іконостас поєднується з давнім простором, — у статті «Кам’яний іконостас».

Сусідня обитель тієї ж доби й того ж оборонного характеру — Троїцька церква в Межирічі. А черниці, які 1949 року прийшли до Дерманя, переїхали сюди з монастиря, де стоїть Успенська церква в Зимному.

Чи знали ви

Школа для мирян

Грамота 1602 р. дозволяла навчання й світських осіб. [3, 6]

Лямент замість Біблії

Першим виданням дерманської друкарні був жалобний «Лямент» на смерть князівського сина Олександра. [3, 6]

Книжки поруч з Кораном

У бібліотеці 1791 р. рубрика «Libri Machometis, Haeretici et Schismatici» налічувала сім позицій, серед них латинський Коран (Базель, 1550). [8]

Багатство монастиря

Дерманський центр був одним з найбагатших на Волині; 1604 р. у Дермані й Білашеві налічувалося 276 димів, 1622 р. володіння монастиря зросли до 436 димів. [4, 6]

Монастирський суд

Селяни могли судитися в монастирі: покарання — штраф, вибачення, додаткова робота чи молитви. [10, 11]

Гіпотеза про Федорова

Огієнко припускав, що Іван Федоров міг почати створення друкарні ще в Дермані 1575–1576. Це гіпотеза. [1]

Фотографії Прахова

Дерманські реліквії 1886 р. відомі нам завдяки знімкам Прахова. [7, 13]

Пігас і Лукаріс

Училище організували за бажанням олександрійських патріархів Мелетія Пігаса та Кирила Лукаріса. [6]

Пом'яник князів

Дерманський пом'яник відкривають родоводи князів Острозьких, Слуцьких, Соломирецьких і Гольшанських. [9, 14]

Вежа в п'яти ярусах

Спершу вежа мала чотири яруси; п'ятий добудували в 1840-ті (за zabytki.in.ua — наприкінці XIX ст.). [24, 25, 28, 29]

Чотирнадцять бійниць

На четвертому ярусі надбрамної вежі було 14 бійниць для кругової оборони. [25, 28]

Мури Острозьких

У листі 1634 р. митрополит Рутський згадує мури монастиря, давно поставлені князями Острозькими. [5]

Дві Троїцькі церкви

У Дермані є ще сільська Троїцька церква 1810 р. — її не слід плутати з монастирським собором. [25]

Переказують

Переказ

Могила Смотрицького

За чутками, записаними Україною Інкогнітою, могилу Смотрицького в Троїцькій церкві зруйнували в 1990-х роках працівники монастиря. Підтверджень, окрім цього джерела, немає. [25]

Переказ

Дрімань

(Переказ про село, не про собор.) За переказом, князь Василь Острозький заснував поселення на горбі, де його ледь не з'їли вовки, і назвав його «Дрімань»; Україна Інкогніта відкидає цю версію, бо Дермань згадується з 1322 р. [25]

Переказ

Турецький воєвода

(Про назву села.) Назву виводять від похованого тут турецького воєводи Дермана. [25]

Переказ

Дери-май і дерня

(Про назву села.) Народна етимологія: «дери-май» або «дерня» — верхній шар ґрунту. [25]

Переказ

Батиєва криниця

(Про село, не про монастир.) За переказом, з джерела в Дермані пив воду хан Батий 1241 р. [15]

Постаті

  • Василь Федорович Острозький — князь, названий засновником монастиря в XV ст. (за ЕСУ й Огієнком); за Україною Інкогнітою, збудував перший замок у Дермані.
  • Костянтин Іванович Острозький — гетьман; 1499 і 1507 рр. дарував монастирю книгу й церковне начиння.
  • Василь-Костянтин Острозький — 1602 р. дав грамоту, заснував школу й друкарню.
  • Ісакій Борискович — ігумен від 1602 р.
  • Іван Федоров — друкар, управитель 1575–1576.
  • Дем’ян Наливайко — священик, керівник друкарні.
  • Киприан, Іов Княгиницький, Іов Борецький — перекладачі й наставники при школі (участь Антонія Грековича лише імовірна).
  • Мелетій Пігас, Кирило Лукаріс — александрійські патріархи, за чиїм бажанням організовано училище.
  • Ісая Балабан — отримав управління 1608 р.
  • Йосип Курцевич — архімандрит, 1625 р. виїхав до Росії.
  • Мелетій Смотрицький — архімандрит, автор «Граматики», †27.12.1633.
  • Йосиф Рутський — митрополит, 1634 р. писав про мури монастиря.
  • Януарій (Огурцевич) — архімандрит 1713–1729.
  • Юліан (Петрович) — архімандрит, 1791 р. складено інвентар бібліотеки.
  • Адріан Прахов — 1886 р. описав дерманські пам’ятки.
  • Антон Довбенко — командир загону, що пограбував монастир 1918 р.
  • Іриней (Середній) — архієпископ Рівненський і Острозький, за ЕСУ благословив відновлення 1990 р.
  • Улас Самчук, Борис Тен — письменники, народжені в Дермані (Самчук — 20.02.1905, Тен — 09.12.1897). [22]

Як цитувати

IKONASTONE. Троїцький собор Дерманського монастиря // Довідник храмів України. URL: https://ikonastone.com/dovidnyk/troitskyi-sobor-dermanskyi-monastyr/ (дата звернення: ДД.ММ.РРРР).

Що можна зробити з каменю для цього храму

Часті питання

Коли збудовано Троїцький собор у Дермані?

Муровану Троїцьку церкву, за даними zabytki.in.ua, заклали 1602 року на місці дерев'яної, згаданої в люстрації 1571 року. Свій нинішній класицистичний вигляд храм отримав під час ремонту й перебудови 1849 року.

Хто заснував Дерманський монастир?

Обитель пов'язують із князями Острозькими: Енциклопедія України називає засновником князя Костянтина Острозького, а 1602 року його син Василь-Костянтин дав монастирю статут спільного життя і друкарню. Точна дата заснування невідома; монастир існував уже наприкінці XV століття.

Що найдавніше в монастирі?

Надбрамна вежа-дзвіниця і частина кам'яного муру. Їх пов'язують з оборонними спорудами XVI століття; Україна Інкогніта — із замком князя Василя Острозького першої половини XVI століття. П'ятий ярус вежі добудовано пізніше — за одними даними, у 1840-х роках, за іншими — наприкінці XIX століття.

Хто з відомих людей пов'язаний із Дерманню?

У 1575–1576 роках маєтками монастиря опікувався друкар Іван Федоров. Друкарню на початку XVII століття очолював Дем'ян Наливайко. Архімандритом тут був Мелетій Смотрицький, який помер у Дермані 1633 року і похований у Троїцькій церкві. У Дермані народилися письменники Улас Самчук і Борис Тен.

Чи діє монастир зараз?

Так. Після закриття 1960 року обитель відновили 1991 року (за ЕСУ — 1990-го) як жіночий монастир. У межах муру діє й церква Казанської ікони Божої Матері.

Джерела 29

  1. Блізняк. Дерманська друкарня (аналіз праці І. Огієнка)
  2. Encyclopedia of Ukraine. Derman Monastery
  3. Лопацька Н. Дерманський монастир наприкінці XVI — у першій половині XVII ст. (статут, друкарня, будівництво)
  4. Лопацька Н. Управління й господарство Дерманського монастиря XVI–XVII ст
  5. Стаття про фундації й пожертви Дерманського монастиря (назву уточнити)
  6. Мицько І. Дерманський освітньо-культурний центр
  7. Бендюк. Дерманські вклади
  8. Альмес І. Книги Дерманського монастиря (інвентар 1791)
  9. Лопацька Н. Бібліотека й архів Дерманського монастиря
  10. Лопацька Н. Монастирський суд
  11. Лопацька Н. Дерманський монастир і селянство, 2023
  12. Бібліографічний покажчик «Дермань і Мізоч…»
  13. Передмова до збірника (Євангеліє 1507, Прахов)
  14. Наукові записки МЕГУ, 2021, ч. 4, с. 16–19 (Дерманський пом'яник)
  15. Романів А., Чернецька В. Тези (МЕГУ)
  16. Wikipedia (en). Derman Druha
  17. Travelsinua. Trinity Derman Monastery
  18. The Holy Trinity monastery of Derman' in Volhynia and Slavonic translation of the pseudo-Antonius' «Melissa» of 1599
  19. Радіо Свобода, 2006. Дермань
  20. Радіо Свобода, 2007 (430-річчя Смотрицького)
  21. Радіо Свобода, 2013 (трагедія Залужжя)
  22. Рівненська обласна рада. Видатні діячі (письменники)
  23. Енциклопедія сучасної України. Дерманський Свято-Троїцький жіночий монастир УПЦ МП
  24. Замки та храми України. Дерманський Троїцький монастир
  25. Україна Інкогніта. Дермань. Замок, монастир та немилозвучна назва
  26. Загребельна. Стаття про закриття монастирів на Рівненщині (згадка про Дерманський, 1960)
  27. Rivne-day. Дерманський монастир-фортеця. Цікаві факти
  28. Архітектурні та природні пам'ятки України. Дермань
  29. Подорожі Україною. Свято-Троїцький Дерманський жіночий монастир
Троїцький собор Дерманського монастиря: ліворуч фото храму, праворуч креслення IKONASTONE
Місто
с. Дермань Друга, Рівненська обл.
Збудовано
закладено 1602 р. на місці дерев'яної церкви; сучасний вигляд — після перебудови 1849 р.
Тип
однобанний прямокутний храм із притвором і восьмигранним барабаном
Матеріал
мурований, тинькований; класицистичний декор фасадів
Рівень дослідження
32%
Фото: Neovitaha777, Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0 · креслення IKONASTONE
Довідник храмів

Знаєте про цей храм більше?

Старе фото, переказ, дата, якої тут немає, чи помилка — надішліть нам. Перевіримо за джерелами й додамо з подякою.

Перший крок

Маєте завдання для храму?

Надішліть фото, креслення або короткий опис. Обговоримо об'єкт, матеріал і наступний крок.

Обговорити проєкт