Храми України ·

Василівська ротонда у Володимирі: вісім пелюсток і жодної певної дати

Більшість храмів читаються вздовж осі: від входу до вівтаря. Василівська ротонда читається по колу. Вісім пелюсток-екседр розходяться від центру, як промені, і тільки східна, вівтарна, виступає трохи далі за інші — щоб нагадати, куди дивитися.

Коротко

Адресам. Володимир, вул. Василівська, 30
Збудованокінець XIII — початок XIV ст. (за муруванням); за іншими даними, кінець XII ст.
Типцентрична мурована ротонда, восьмипелюсткова в плані
Куполсферичний, 12 м від підлоги (первісний)
Перебудови1844 (цибулеподібна баня, притвор), 1900–1901 (за проєктом Козлова, неоросійський стиль)
Статуспам’ятка архітектури національного значення

Історія простими словами

Коротка розповідь на 4 хвилини. Повна хронологія з усіма датами, суперечками і джерелами — нижче, у розділі «Хронологія».

Дата, якої ніхто не знає (до XIV століття)

Василівська ротонда у Володимирі — храм із вісьмома «пелюстками» замість звичайних стін. Коли її збудували, точно не знає ніхто. Версій кілька.

Перша — напис на кам’яній плиті, вмурованій у стіну. Один дослідник прочитав його як 1194 рік, а пізніше інший — як 1294. Під час Першої світової війни плиту вивезли. Одні джерела кажуть, що її доля невідома. Інші — що вона в музеї Загребського університету, але сам музей цього не підтвердив. Тож перевірити жодне прочитання вже не можна.

Друга версія — з літопису. Близько 1287 року князь Мстислав Данилович збудував храм-усипальницю над похованням своєї бабки. Чи це саме ця церква, невідомо: Леонід Махновець так вважав, інші дослідники — ні.

Третя версія — з самої будівлі. Брускова цегла-«пальчатка» і готичні риси вказують на кінець XIII — початок XIV століття. Антонович і Прахов у XIX столітті бачили в ній XIV–XV століття, хоча джерела передають їхню думку по-різному.

А церковний переказ сягає найглибше. Першу дерев’яну церкву на цьому місці дружинники князя Володимира Святославича нібито звели за один день 992 року, повертаючись із походу. Присвятили її святому Василію.

Занепад (1523–1844)

Документи починаються з 1523 року — і вже тоді храм у поганому стані. 1695 року те саме: біля церкви стояв дім зі школою й шпиталем, а сама вона старішала без ремонту. Наприкінці XVII століття фрески всередині забілили. До середини XIX століття ротонда стояла в запустінні.

1844 року уряд виділив 5 тисяч рублів на ремонт. Давню сферичну покрівлю замінили великою цибулястою банею, яка не пасувала до пропорцій храму. З заходу прибудували двоярусний притвор: у верхньому ярусі мала бути дзвіниця.

Остання велика перебудова (1899–1901)

1899 року архітектор Козлов зробив проєкт нової реконструкції. Її здійснили 1900–1901 років у неоросійському стилі. Змінили завершення ротонди, влаштували дзвіницю, а перед західним входом поставили тамбур із високим трикутним щипцем. Над ротондою з’явився цибулястий купол на барабані з кокошниками. Ініціали архітектора джерела подають по-різному.

Тихі роки (XX століття)

Після Першої світової ротонда лишилася парафіяльною церквою. Понад пів століття тут служив отець Даміан Герштанський; він помер 1936 року. З 1941 року настоятелем був Євген Герштанський, до смерті 1968 року. 1988 року парафію очолив Сергій Депо.

У 1946–1949 роках ротонду досліджував Григорій Логвин. Про закриття храму в радянський час відомостей немає.

Сьогодні (2005 — наш час)

У 2005–2006 роках на ремонт церкви пішла частина державних коштів, а потім реставрація призупинилася. Нині це парафіяльна церква Волинської єпархії Православної церкви України і пам’ятка архітектури національного значення. Усередині є ікона Богородиці Одигітрії, яку, за місцевою легендою, привезли з Візантії. Іконостас — XVIII століття.

Форма цієї ротонди, за словами авторів, не має аналогів у світовій сакральній архітектурі.

Словничок

СловоЩо означає
Ротондакруглий у плані храм або будівля з куполом
Екседрапівкругла ніша, що виступає з основного об’єму
Графітінапис або малюнок, видряпаний на стіні чи плиті
Літописсередньовічний запис подій за роками
Усипальницябудівля чи склеп, де ховають рід або знатних людей
Притворприбудова перед входом у храм
Кокошникидекоративні арочки на барабані чи даху у російському стилі
Візитаціяперевірка церкви церковним чи світським урядником з описом її стану
Іконостасстіна з іконами між вівтарем і рештою храму

Хронологія

Цифри в квадратних дужках — номери джерел у списку внизу сторінки. Позначка «за даними …» означає, що факт підтверджено лише одним джерелом. Розділ «Переказують» — перекази й легенди: їх записано в джерелах, але документально не підтверджено.

Легенда і спірне датування

  1. 992 (за переказом)

    За церковною легендою, першу дерев'яну церкву на цьому місці за один день збудували дружинники князя Володимира Святославича, коли поверталися з переможного походу на хорватів; присвятили її святому Василію на честь хресного імені князя. Інший варіант переказу приписує будівництво дружині князя. Це місцева традиція, а не документ. [1, 2, 3, 6, 7]

    Дружинники будують невелику дерев'яну церкву на пагорбі
    Переказ про 992 рік: церква за один день. Ілюстрація IKONASTONE
  2. 1194 (за прочитанням напису)

    На шиферній дошці з графіті, вмурованій у північній частині храму, Ізмаїл Срезневський прочитав церковнослов'янський напис із роком від створення світу, що відповідає 1194-му. Тривалий час це вважали датою побудови; Вікіпедія пов'язує її з будівельною діяльністю князя Романа Мстиславича. [1, 2, 3, 4]

  3. 1287

    За літописним повідомленням, син Данила Галицького князь Мстислав Данилович (1230-і — після 1292) збудував храм-усипальню над похованням своєї бабки. Леонід Махновець пов'язував це саме з Василівською церквою і припускав поховання Анни, дружини Романа Мстиславича; інші дослідники вважали, що поховання було за валами городища. Ототожнення не доведене. [1, 3]

  4. 1294 (повторне прочитання)

    ВУЕ: графіті, опубліковане наприкінці XIX ст., повторно дослідили (у тексті ВУЕ названо «1996») і уточнили дату як 1294 — це наближає її до літописної звістки 1287 р. Це прочитання подає лише ВУЕ. [1]

  5. Кінець XIII — початок XIV ст.

    За характером мурування з брускової цегли-пальчатки та окремими рисами готики храм нині датують кінцем XIII — початком XIV ст.; до такого датування сходяться ВУЕ, KuLaDig і профіль спадщини REHERIT; С. Терський також пише про «Василівський храм кінця XIII ст.». [1, 4, 6, 15]

    Цегляна восьмипелюсткова ротонда з низькою банею й готичним порталом на пагорбі
    Близько 1300 року: ротонда (реконструкція). Ілюстрація IKONASTONE
  6. 1419 (за даними Вікіпедії)

    За візитаційним описом 1695 р., на балці плебанії біля церкви був напис «сия церков была создана в 1419 году». Автентичність напису не перевірена. [2]

    Круглий інтер'єр із вісьмома нішами й сферичним склепінням, лампади
    Інтер'єр ротонди, близько 1300 року (реконструкція). Ілюстрація IKONASTONE

Польсько-литовська доба

  1. 1523

    Перша документальна згадка: король Сигізмунд I передав право подавання на Василівську церкву князеві Василеві Михайловичу Санґушку. ВУЕ додає, що ця згадка засвідчує поганий технічний стан церкви. [1, 2, 3]

  2. 1558

    Вперше згадується, що храм був кам'яним. Тоді ж патрон Петро Загоровський, за позовами до земського суду, втратив права на церкву, яку захопив князь Миколай Христофор Радзивил. За даними Вікіпедії. [2]

  3. 1570

    Єдина згадка про обитель, засновану при Василівській церкві. За даними Вікіпедії. [2]

  4. 1585

    Право подавання на Василівську церкву повернулося до Федора Загоровського. За даними Вікіпедії. [2]

  5. 1601–1602

    Андрій і Олександр Загоровські 1602 р. поскаржилися на київського унійного митрополита Іпатія (Потія), що попереднього року (1601) «наслав» людей, які пограбували церкву й поглумилися над священиком. Скаргу пізніше опублікували в збірнику «Архив Юго-Западной России» (1863). [2, 10]

  6. 1695

    Візитація Севастіяна Косовича: біля церкви був дім зі школою й шпиталем. ВУЕ зазначає, що й тоді фіксували поганий технічний стан храму. [1, 2]

    Занедбана ротонда з потрісканим тиньком і дерев'яний будинок школи поруч
    1695 рік: ротонда за візитацією. Ілюстрація IKONASTONE
  7. Кінець XVII ст.

    Фрески інтер'єру забілили; за дослідженнями Григорія Логвина, на висоті 2 м у північному виступі збереглася штукатурка-ґрунт під розпис. З кінця XVII до середини XIX ст. ротонда стояла в запустінні. [1, 2, 3]

    Працівники білять вапном старі фрески всередині ротонди, лишаються окремі ділянки орнаменту
    кінець XVII ст.: забілювання фресок (умовна реконструкція). Ілюстрація IKONASTONE
  8. XVI–XVIII ст. (ікона)

    До Василівської церкви перенесли ікону Богородиці Одигітрії з церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці, що згоріла; за місцевою легендою, образ привезли з Візантії. Іконостас храму — XVIII ст. [3, 5]

Російська імперія

  1. 1795

    Володимир відійшов до Російської імперії й дістав назву Володимир-Волинський. [8]

  2. 1844

    Уряд виділив 5 тис. рублів на поновлення пам'ятки. За ВУЕ, давній сферичний дах замінили непропорційно великою цибулястою банею, а з заходу прибудували двоярусний притвор, верхній ярус якого мав слугувати дзвіницею; Вікіпедія додає, що дах покрили бляхою. Григорій Логвин відносив до цього року й контрфорси, але ВУЕ каже лише, що вони «пізнішого походження». [1, 2, 3]

    Ротонда з великою цибулястою банею й двоярусним притвором-дзвіницею
    1844 рік: ротонда після перебудови. Ілюстрація IKONASTONE
  3. 1886

    За Вікіпедією, Володимир Антонович і Адріан Прахов обстежили церкву й висловили датування кінцем XIII — початком XIV ст.; за ВУЕ, ці дослідники датували пам'ятку XIV–XV ст. Джерела розходяться. [1, 2]

    Дослідник при лампі переписує напис на сланцевій плиті в стіні
    XIX століття: дослідник біля плити з написом. Ілюстрація IKONASTONE
  4. 1899–1901

    Архітектор Козлов (ВУЕ: М. Козлов, 1870–?; Вікіпедія: К. Козлов; istvolyn: П. Козлов) опрацював 1899 р. проєкт реконструкції, реалізований 1900–1901 рр. у неоросійському стилі: змінено завершення ротонди й прибудови, на якій влаштовано дзвіницю, перед західним входом — тамбур із високим трикутним щипцем; над ротондою постав цибулястий купол на барабані з кокошниками. Туристичний сайт Travelsinua зазначає, що купол 1901 р. змінив вигляд церкви до невпізнання. [1, 2, 3, 9]

    Ротонда з банею на барабані, дзвіницею над притвором і трикутним фронтоном
    Після 1901 року. Ілюстрація IKONASTONE
  5. Перша світова війна

    Під час окупації Володимира австро-угорським військом дошку з графіті демонтували й вивезли. За ВУЕ, її доля невідома; за istvolyn.info і KuLaDig (без посилання на документ), дошку вивезли до Хорватії, і нині вона зберігається в музеї Загребського університету. Підтвердження від самого музею не знайдено. [1, 2, 3, 4]

Війни й міжвоєнні роки

  1. 1919

    Навесні Володимир захопило польське військо; місто лишалося в складі Польщі до 1939 р. [8]

  2. 1925

    Польський дослідник Міхал Валіцький обстежив ротонду й відніс її до рубежу XII–XIII ст., вважаючи, що первісна будівля була романського типу, а готична перебудова пізніша (після 1523 р.); стаття «Średniowieczne cerkwie Włodzimierza» вийшла 1931 р. у «Rocznik Wołyński». Пізніше цього датування дотримувався Борис Возницький. [2, 3]

    Дослідник з помічником обмірюють давню цегляну ротонду рулеткою, креслярською дошкою й нотатками
    1925: обстеження ротонди (умовна реконструкція). Ілюстрація IKONASTONE
  3. 1929

    Вийшла праця Володимира Січинського «Ротонди на Україні» (Київ), у літературі до статті про Василівську ротонду. [2]

  4. 1933

    Інженер-архітектор Юзеф Дуткевич зробив фотодокументацію храму (підпис «Василівська ротонда»); знімок зберігає Інститут мистецтва ПАН і Німецька цифрова бібліотека. [12]

    Інженер-архітектор фотографує ротонду великоформатною камерою на штативі, хлопчик тримає мірну жердину
    1933: фотодокументація ротонди (умовна реконструкція). Ілюстрація IKONASTONE
  5. 1936

    Помер Даміан Герштанський, довголітній настоятель Василівської церкви (служив понад півстоліття), член Другої Державної думи й сенатор польського Сейму. За даними istvolyn.info. [3]

Післявоєнні й радянські роки

  1. 1941

    У грудні настоятелем став Євген Герштанський (магістр богослов'я Варшавського університету, 1934); служив до смерті 1968 р. Відомостей про закриття чи перепрофілювання храму в радянський час у перевірених джерелах немає. За даними istvolyn.info. [3]

  2. 1946–1949

    Григорій Логвин досліджував ротонду; вважав її ровесницею Любартового замку в Луцьку, а перебудову 1900–1901 рр. — такою, що повністю змінила вигляд храму. За даними istvolyn.info. [3]

  3. 1950-ті

    Знімок «Ротонда церква св. Василія» (автор невідомий) у збірці Львівської національної галереї. [14]

  4. 1972

    Володимир Ольхомяк (1929–2018) зафіксував храм на фото «Василівська церква XIII–XIV ст.»; зберігається у Львівській національній галереї. [13]

  5. 1988

    Настоятелем Василівської церкви став Сергій Депо (1923–2008), диякон із 1947 р., пізніше почесний громадянин Володимира. За даними istvolyn.info. [3]

Незалежна Україна

  1. 2005–2006

    Міський бюджет Володимира отримав державну субвенцію на реставрацію пам'яток загалом 4 млн грн; частину коштів спрямували на ремонт Василівської церкви, після чого реставрація призупинилася. За даними ZN.UA. [7]

  2. 2008

    20 жовтня помер Сергій Депо; за даними istvolyn.info, його могила біля храму досі шанована. [3]

  3. 2012

    Стаття ZN.UA (19 жовтня) називає ротонду серед пам'яток національного значення, які реставрують «з великими труднощами», і зазначає, що її восьмипелюсткова форма не має аналогів у світовій сакральній архітектурі. [7]

  4. 2020

    Профіль спадщини REHERIT включає Василівську церкву (кін. XIII–XIV ст.) до найцікавіших туристичних об'єктів Володимира та називає її однією з найоригінальніших споруд у світовій архітектурі. [6]

  5. 2022

    ВУЕ (стаття оприлюднена 25.11.2022) описує Василівську ротонду як парафіяльну церкву Волинської єпархії Православної церкви України та пам'ятку архітектури національного значення. За даними ВУЕ. [1]

    Овальний цвинтар за низьким муром, жінка запалює свічку біля дверей
    Наш час. Ілюстрація IKONASTONE

Втрачене й відтворене

ЩоБулоСталосяДе зараз
Шиферна дошка з графіті (1194/1294)Вмурована в північну частину храмуПід час Першої світової війни демонтована й вивезенаЗа ВУЕ — доля невідома; за istvolyn.info і KuLaDig — музей Загребського університету (не підтверджено) [1, 2, 3, 4]
Первісне сферичне покриттяКупол висотою 12 м від підлоги1844 р. замінене непропорційно великою цибулястою банеюВтрачено [1]
ФрескиІнтер’єр і стіниЗабілені наприкінці XVII ст.Під штукатуркою; ґрунт під розпис виявлено в північному виступі [1, 3]
Дерев’яна церква (за легендою, 992)Попередник на цьому місціНевідомоУ Вікіпедії — «ймовірно» існував давніший дерев’яний храм; документів немає [1, 2]
Дім зі школою й шпиталемБіля церкви, за описом 1695 р.НевідомоНе збереглися; у джерелах не уточнено [2]
Обитель при церквіЗгадана єдиний раз під 1570 р.НевідомоНе збереглася [2]
Двоярусний притвор із дзвіницею1844 р.Перероблений 1900–1901 рр.Збережений у перебудованому вигляді [1, 2]
Купол на барабані з кокошниками1900–1901 рр. (проєкт Козлова)—Збережений, наймолодша частина силуету [1, 2]
Іконостас і ікона ОдигітріїXVIII ст.; XVI–XVIII ст.—У храмі за описом istvolyn.info і ViaRegia (сучасний стан не перевірено) [3, 5]

Архітектура

Нижче — два елементи храму докладніше.

Вісім екседр

Василівська ротонда у Володимирі
Василівська ротонда у Володимирі. Фото: Promek, Wikimedia Commons, суспільне надбання.

Ротонда центрична і восьмипелюсткова в плані. Навколо кола розташовано вісім екседр — півкруглих ніш: чотири великі за сторонами світу і чотири малі між ними. Найбільша — східна, вівтарна апсида: вона виступає на схід на товщину стіни, тобто на 1,35 м.

Між екседрами стоять пілястри. Вони переходять у нервюри — ребра, що несуть сферичний купол висотою 12 м від підлоги. Термінологія в джерелах різна: ВУЕ називає пелюстки екседрами, Вікіпедія — конхами (так зазвичай називають півкупольне перекриття ніші). Вікіпедія описує і той самий механізм з іншого боку: перекриття тримається на підпружних арках, а їхній розпір приймають невисокі контрфорси ззовні.

Хвиляста стіна і контрфорси

Через екседри фасадні стіни ротонди хвилясті. Пізніше, за ВУЕ, їх зміцнили контрфорсами — навпроти внутрішніх пілястр. Логіка тут прозора: де всередині ребро склепіння впирається в стіну, там ззовні потрібна опора. Пелюстки дають стіні жорсткість, але не скасовують розпору купола.

Два портали

Василівська ротонда у Володимирі: архітектурний рисунок
Василівська ротонда у Володимирі: рисунок IKONASTONE за фото.

Храм має два входи — і два стилі. Північний портал, за ВУЕ, білокам’яний, різьблений, готичний. Західний — цегляний, у романській стилістиці. Вікіпедія називає західний портал «перспективним», тобто з кількома уступами, що поступово звужуються до дверей.

Вікна ротонди прикрашено символічними зображеннями сонця і місяця.

За Вікіпедією, ротонда, імовірно, послужила взірцем для каплиці-ротонди у Стовп’єнській вежі. Якщо це так, волинська восьмипелюсткова схема мала послідовників і поза самим Володимиром.

Камінь і матеріал

Основний матеріал — брускова цегла-«пальчатка». Саме цегла, а не документи, дала найпевніше датування: характер мурування — кінець XIII — початок XIV століття.

Камінь тут з’являється у двох найвідповідальніших місцях. Перше — північний портал з білого каменю, різьблений у готичних формах. Друге — плита з графіті, що була вмурована в північну стіну. За Вікіпедією, вона була шиферна. Тобто дату храму буквально шукали на камені — і втратили цей камінь з очей: він зник під час Першої світової війни.

ВУЕ, спираючись на оцінку архітектора-реставратора Олександра Годованюка, пов’язує ротонду з волинською архітектурною школою. Енциклопедія пише, що пам’ятка не має аналогів в Україні та Європі, і бачить у ній поєднання оригінальної композиції, впливу Далмації та Великої Моравії і готики.

Як читати ротонду сьогодні

Нинішню будівлю зручно розкласти на шари. Стіни з екседрами, пілястри і портали — середньовічне ядро. Контрфорси — пізніше зміцнення (за ВУЕ, «пізнішого походження»; Григорій Логвин відносив їх до 1844 року). Західна прибудова з’явилася 1844 року і була перероблена в 1900–1901 роках разом із дзвіницею й тамбуром. Цибулеподібний купол на барабані з кокошниками — теж 1900–1901 роки. Тобто силует, який упізнають з вулиці, — наймолодша частина храму, а найстаріша захована за ним, у плані.

Що варто побачити

  • Пелюстки плану. Обійдіть храм: хвиляста стіна показує, де всередині екседри.
  • Контрфорси навпроти внутрішніх пілястр.
  • Північний білокам’яний портал — готика на давньому волинському храмі.
  • Західний цегляний портал у романській стилістиці.
  • Сусідство. Ротонда стоїть на пагорбі над Лугою; звідси, за ВУЕ, вона домінує над південною частиною історичного центру.

Інший храм цієї землі, що змінив вигляд за п’ять століть, — Успенська церква в Зимному. А пілястри, що переходять у нервюри, — привід згадати, як працюють колони й пілястри.

Чи знали ви

Ім'я князя

Храм названо Василівським на честь хресного імені князя Володимира Святославича — Василія. Це місцева легенда. [1]

«Обід»

За даними ViaRegiaUkraine, в історії церкву називали «обідом», тобто збудованою за один день. [5]

На товщину стіни

Східна апсида — найбільша з восьми екседр: вона виступає на схід на товщину стіни, 1,35 м. [1]

Сонце й місяць

Вікна ротонди прикрашено символічними зображеннями сонця і місяця. [1, 2]

Одна дошка — дві дати

Той самий напис читали як 1194 і як 1294 рік. [1]

Школа і шпиталь

За описом 1695 р., біля церкви стояв дім зі школою й шпиталем. За даними Вікіпедії. [2]

1419

Балка плебанії мала напис «сия церков была создана в 1419 году» — ще одна дата, яку перевірити нині неможливо. За даними Вікіпедії. [2]

Священик-сенатор

Настоятель Даміан Герштанський був членом Другої Державної думи й сенатором польського Сейму. За даними istvolyn.info. [3]

Нападу на церкву

1601 р. люди унійного митрополита Іпатія (Потія), за скаргою Загоровських, пограбували церкву й поглумилися над священиком. [2, 10]

Далекий родич

За Вікіпедією, ротонда, імовірно, послужила взірцем для каплиці-ротонди у Стовп'єнській вежі. [2]

Оцінка архітектора

Архітектор-реставратор Олександр Годованюк: за довершеністю й витонченістю форм ротонда «значно перевершує середньовічні храми-ротонди» сусідніх країн Європи. [1]

Не єдина ротонда

У Володимирі є ще церква-ротонда Михайлівського монастиря (II пол. XIII ст.) та залишки ротонди в урочищі Стара Катедра; їх не слід плутати з Василівською. За даними П. Кралюка. [11]

Переказують

Переказ

Храм за один день

За церковною легендою, дружинники князя Володимира Святославича збудували першу дерев'яну церкву за день 992 р., повертаючись з походу на хорватів. За версією, що її наводить профіль REHERIT, храм за день збудувала дружина князя. [1, 6, 7]

Переказ

Одигітрія з Візантії

За місцевою легендою, ікону Богородиці привезли з Візантії; чернець Ігнатій Кульчицький припускав те саме. Дата появи ікони невідома. [3, 5]

Переказ

Могила бабки

За літописною звісткою про храм над похованням бабки Мстислава Даниловича і за тлумаченням Леоніда Махновця, Василівська церква стоїть над могилою Анни, дружини Романа Мстиславича. Доказів немає. [1, 3]

Переказ

«Обід»

За народною назвою, церква — «обід»: збудована за один день. [5]

Постаті

  • Володимир Святославич (Василій) — князь, за легендою фундатор.
  • Мстислав Данилович — князь, за літописом 1287 р. збудував храм-усипальню над похованням бабки (зв’язок із Василівською — гіпотеза).
  • Роман Мстиславич — князь; Вікіпедія пов’язує з його будівельною діяльністю напис 1194 р.
  • Ізмаїл Срезневський — прочитав напис на дошці як 1194 рік.
  • Володимир Антонович, Адріан Прахов — обстежили церкву (за Вікіпедією, 1886) і датували її; ВУЕ — XIV–XV ст.
  • Міхал Валіцький — польський дослідник, обстежив ротонду 1925 р., датував рубежем XII–XIII ст.
  • Борис Возницький — дотримувався датування Валіцького.
  • Козлов (М./К./П.) — архітектор перебудови 1899–1901 рр.
  • Григорій Логвин — дослідник, 1946–1949.
  • Олександр Цинкаловський — краєзнавець, записав переказ про 992 р. («Княжий город Володимир», 1935).
  • Олександр Годованюк — архітектор-реставратор, автор оцінки пам’ятки.
  • Леонід Махновець — вчений, пов’язав літописну «могилу бабки» з Василівською церквою.
  • Даміан Герштанський — настоятель, сенатор; помер 1936.
  • Євген Герштанський — настоятель 1941–1968.
  • Сергій Депо — настоятель з 1988 р. (1923–2008).
  • Юзеф Дуткевич — автор фото 1933 р.
  • Володимир Ольхомяк (1929–2018) — фотограф, знімок 1972 р.
  • Михайло Тележинський — композитор і диригент; Вікіпедія називає його парохом Василівської церкви з 1936 р., проте інша стаття istvolyn.info пише, що 1939 р. він лише прийняв сан, а у Володимирі був регентом. Розбіжність не з’ясована. [2, 16]

Як цитувати

IKONASTONE. Василівська ротонда у Володимирі // Довідник храмів України. URL: https://ikonastone.com/dovidnyk/vasylivska-rotonda-volodymyr/ (дата звернення: ДД.ММ.РРРР).

Що можна зробити з каменю для цього храму

Часті питання

Де розташована Василівська ротонда?

У південній частині історичного центру Володимира, на пагорбі над заплавою Луги (вул. Василівська, 30). Овальне подвір'я обнесене невисоким муром із брамою з півночі.

Коли збудовано Василівську ротонду?

Точної дати немає. За характером мурування (брускова цегла-«пальчатка») і готичними рисами її датують кінцем XIII — початком XIV століття. Графіті на вмурованій плиті різні дослідники читали як 1194 або 1294 рік; Антонович і Прахов, за ВУЕ, датували храм XIV–XV століттями. Легенда пов'язує першу дерев'яну церкву з 992 роком.

Чому храм називають ротондою?

Він центричний: навколо круглого простору розташовано вісім екседр (півкруглих ніш-пелюсток) — чотири великі за сторонами світу і чотири малі між ними. Сферичний купол піднімається на 12 м від підлоги.

Який статус пам'ятки?

Пам'ятка архітектури національного значення (за Великою українською енциклопедією).

Джерела 16

  1. В. В. Вечерський. Василівська ротонда у Володимирі // Велика українська енциклопедія (оприлюднено 25.11.2022)
  2. Вікіпедія. Василівська ротонда
  3. Автор не вказано. Стаття про Василівську церкву-ротонду (Цинкаловський, Логвин, настоятелі Герштанські та Депо) // istvolyn.info
  4. Ю. Карпюк. Saint Basil's Church in Volodymyr-Volynskyi // KuLaDig, Kultur.Landschaft.Digital (LVR), 2021
  5. ViaRegiaUkraine. Church of St. Basil (XIII–XIV centuries)
  6. REHERIT. Володимир-Волинський: профіль спадщини (2020)
  7. Р. Якель. У Володимирі, християнському і державному // ZN.UA, 19.10.2012
  8. Encyclopedia of Ukraine. Volodymyr-Volynskyi
  9. Travelsinua. Saint Basil's Rotunda Church, Volodymyr (адреса: Василівська, 28)
  10. Бібліографічний покажчик Володимира (uknol.info): запис про скаргу Загоровських на Іпатія Потія, ВЮЗЗР, 1863, т. 3, № 9
  11. П. Кралюк, 2008
  12. Німецька цифрова бібліотека. Ю. Дуткевич, «Orthodoxe Kirche Sankt Basilius, Wolodymyr-Wolynskyj», фото 1933 (Інститут мистецтва ПАН / Herder-Institut)
  13. Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького. В. Ольхомяк, «Василівська церква XIII–XIV ст.», 1972
  14. Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького. «Ротонда церква св. Василія», фото 1950-х
  15. С. Терський. Княже місто Володимир // Інститут українознавства, Львів (датування Василівського храму кінцем XIII ст.)
  16. Стаття про Михайла Тележинського (Волинь) // istvolyn.info
Василівська ротонда у Володимирі: ліворуч фото храму, праворуч рисунок IKONASTONE
Місто
м. Володимир, Волинська обл.
Збудовано
кінець XIII — початок XIV ст. (за іншими даними, кінець XII ст.); перебудови 1844, 1900–1901
Тип
центрична восьмипелюсткова ротонда
Матеріал
брускова цегла; північний портал — білий камінь
Рівень дослідження
28%
Фото: Promek, Wikimedia Commons, суспільне надбання · рисунок IKONASTONE
Довідник храмів

Знаєте про цей храм більше?

Старе фото, переказ, дата, якої тут немає, чи помилка — надішліть нам. Перевіримо за джерелами й додамо з подякою.

Перший крок

Маєте завдання для храму?

Надішліть фото, креслення або короткий опис. Обговоримо об'єкт, матеріал і наступний крок.

Обговорити проєкт