Священник, який шукає новий іконостас, зазвичай бачить дерево. Різьблене, позолочене, знайоме з дитинства — це головна традиція наших храмів, і на те є добрі причини. Але іконостас не завжди був дерев’яним.

Що таке іконостас

Іконостас — перегородка з ікон між вівтарем і рештою храму. Класичний високий іконостас має п’ять рядів: місцевий, деісусний, святковий, пророчий і праотецький; посередині — царські врата. На Русі суцільні багатоярусні іконостаси склалися наприкінці XIV — у XV столітті.

Спочатку був камінь

Попередник іконостаса — візантійська вівтарна преграда, темплон. Її складали з мармурових колон і плит, на колони клали архітрав. Одна з найдавніших відомих археологам преград — у базиліці Студитського монастиря в Константинополі, близько 463 року. У Святій Софії, за описом Павла Силенціарія 563 року, преграду утворювали дванадцять мармурових колон, обкладених сріблом.

Писані ікони на архітраві й між колонами з’являються пізніше, різьблені дерев’яні темплони — ще пізніше, після XIII століття. А з давніх преград до нас дійшли переважно кам’яні: дерев’яні руйнувалися, срібні грабували й розсікали — як хрестоносці у Святій Софії 1204 року. Камінь виявився найстійкішим свідком.

Чи визначає канон матеріал

Ми не знайшли церковних правил, які б приписували іконостасу певний матеріал. Іконостаси роблять із дерева, каменю й металу; історично траплялися навіть порцелянові — як у храмі святого Володимира в Маріанських Лазнях у Чехії. Тож вибір матеріалу — не питання канону, а питання храму: його клімату, конструкції, задуму й бюджету. А сам проєкт іконостаса, як і раніше, погоджують із настоятелем і за благословенням правлячого архієрея.

Що порівнювати

Матеріал	Що дає	На що зважити
Дерево	Тепле, легке, традиційне різьблення, звична позолота	Боїться перепадів вологості: коли храм опалюють взимку, вологість падає, і на дереві та позолоті з’являються тріщини, відшарування, здуття. Горить
Метал	Тонкий, ажурний малюнок; давня традиція срібних преград	Історично металеві прегради майже не збереглися; холодний на вигляд без поєднання з іншими матеріалами
Камінь	Не горить, не розсихається, малочутливий до коливань вологості; мармур і граніт тримають форму століттями	Важкий: мармур і граніт важать близько 2,7–2,9 тонни на кубометр, тож перекриття й основу під іконостас має оцінити конструктор. Потребує точного креслення й монтажу

Камінь сьогодні

Мармурові іконостаси — не лише візантійська старовина. У Греції вони поширилися з кінця XVI століття; у Києві іконостас з різнобарвного мармуру має Володимирський собор; у Белграді церква святого Марка отримала мармуровий іконостас на початку 1990-х.

Найчастіше камінь поєднують з іншим: кам’яний каркас — колони, карнизи, ніші — і ікони, писані на дошці. Так іконостас отримує довговічність каменю, а ікони лишаються тим, чим були завжди.

Якщо ваш храм обирає іконостас, порівняйте варіанти до ескізу: кам’яні іконостаси ми проєктуємо під конкретну вівтарну стіну.

Дерево й камінь — не суперники. Важливо лише, щоб матеріал відповідав храму, а не каталогу.