Ікона на камені: як образ переходить на плиту

Ікону на дошці ми звикли бачити в приміщенні. Ікона на камені йде й туди, де приміщення закінчується: на фасад, браму, дзвіницю.

Тому починається вона не з образу. Вона починається з місця.

Нам потрібні три речі: де стоятиме ікона, на якій висоті і в що її вставлять. Якщо в стіні вже є ніша, форму беремо з неї. Коло, прямокутник, арка. Якщо ніші немає, форму підказує фасад.

Далі камінь. Образ переходить на нього у два кроки. Спершу зображення гравіюють на камені алмазним інструментом. Потім гравіровку розписують спеціальним пігментом.

Такі ікони не бояться погоди, тож їх ставлять просто неба.

Є дві дрібниці, які на кресленні займають кілька міліметрів, а на стіні вирішують багато. Перша — отвори для кріплення. Їх ми передбачаємо заздалегідь: свердлити готову ікону на риштуванні ніхто не хоче. Друга — обрамлення. За бажанням ікону обрамлюємо різьбленою рамкою. На великому фасаді вона відділяє образ від стіни й дає йому власну тінь.

Про те, як висота змінює розмір образу й літер, ми писали окремо: ікона на фасаді.

Якщо плануєте ікону на камені для фасаду чи каплички, надішліть фото місця й розміри ніші. З цього й почнемо.