Градо: базиліка VI століття, де кожна колона інша

У наві цієї базиліки десять колон, по п’ять з кожного боку. Кожна в іншому стилі.

У новому проєкті це назвали б помилкою. Тут це біографія. Різні колони, як припускає Liturgical Arts Journal, — сполії: їх узяли зі старіших споруд і поставили вдруге.

Базиліка Санта-Марія-делле-Граціє стоїть у Градо, на північному сході Італії. Її збудували в VI столітті на замовлення аквілейського патріарха Іллі (Elias), на фундаментах ще давнішого храму. Видання називає її однією з найстаріших будівель християнського культу на узбережжі Північної Адріатики.

Найцікавіше тут зроблено з каменю. Вівтар стоїть на підлозі opus sectile, набраній із фігурно вирізаних кам’яних пластин; вона вкриває весь пресвітерій. Кажуть, і вівтар, і підлогу зберегли ще з базиліки V століття. За вівтарем у півколі апсиди — синтрон, лава для духовенства.

Пресвітерій від нави відділяє балюстрада VI століття. На її плитах видно грецькі хрести, пари голубів і кантарос, велику чашу для пиття. На другій плиті — латинський хрест, ще пара голубів і павичі, знак воскресіння й вічного життя.

У бічних навах лежать мозаїки V століття, приблизно на метр нижче від підлоги головної нави: це вказує на первісний рівень попередньої базиліки. Була тут і сінь над вівтарем, ківорій (ciborium magnum). Вона не збереглася, її залишки виставлено вздовж стіни. 1924 року базиліку реставрували і прибрали частину добудов пізніших століть.

Що тут бачить майстерня. Балюстраді півтори тисячі років, і вона досі відділяє пресвітерій від нави. А колони, якщо це справді сполії, уже служили в старіших спорудах і стали тут до роботи вдруге. Тихішого аргументу на користь каменю ми не знаємо.

І ще одне. Десять різних колон стоять в одній наві. Єдність у храмі тримається на пропорції й ритмі, а не на однаковості деталей. Це варто пам’ятати, коли в проєкті з’являються колони, пілястри й капітелі.