Каплиця Боїмів: спершу дослідження, потім різець
Реставрація починається не з різця. Вона починається з приладу, який вимірює вологість.
У Львові розпочався новий етап досліджень каплиці Боїмів. Її збудували у XVII столітті як усипальницю знатного роду на цвинтарі, нині це пам’ятка національного значення в центрі міста. Як повідомило 15 жовтня Суспільне Львів, фахівці обстежують фасад, внутрішні приміщення й конструкції. У крипті раніше вже проводили археологічні та геологічні дослідження. Спеціалісти з Польщі зняли показники вологості й оцінили ризик грибка, щоб мати актуальну картину стану споруди.
Окремо оглядають дах: конструкції, баню і мідне покриття. Головний архітектор проєкту Остап Василина каже, що дерев’яні конструкції бані, попередньо, у доброму стані, але офіційні дані мають це підтвердити. Загалом дослідження тривають з 2017 року. За цей час відреставрували вхідну металеву браму та скульптуру Скорботного Христа, яка колись увінчувала купол; тепер вона тимчасово зберігається в музеї. Роботи підтримують польські партнери: Міністерство культури Польщі та Інститут «Полоніка». В Офісі охорони культурної спадщини планують підготувати результати досліджень, потрібні для початку реставрації, до кінця 2026 року або на початку 2027-го.
Найцікавіше в цій історії — західний фасад. Його прикрашає кам’яна різьба на біблійні сюжети. Пошкоджені елементи потрібно відновити, а після реставрації фасадові планують повернути первісний світлий колір. Василина наголошує, що за насиченістю кам’яної різьби цей фасад не має аналогів у Львові.
Що тут бачить майстерня. Різьблений фасад — це не лише малюнок, а й поверхня, яка щодня працює. Дощ, мороз, вітер, сонце, сіль у кладці: камінь зазвичай старіє не там, де його видно, а там, де в нього потрапляє вода. Тому розмова про відновлення різьби, як правило, починається з питання, звідки вода приходить і куди йде. Подивитися на рельєф і побачити втрату форми легко. Зрозуміти, чому форма втрачена, значно важче.
Звідси проста логіка: якщо не усунути причину, нова різьба втрачає форму тим самим шляхом, що й стара. Вологість, стан шва, водовідведення з даху, сусідство різних матеріалів — усе це зазвичай з’ясовують до того, як хтось торкнеться каменя. Колір поверхні, який хочуть повернути, теж потребує попереднього вивчення: його, як правило, відновлюють за збереженими слідами, а не вгадують.
Практична думка для громади, яка дбає про храм із кам’яним декором. Якщо на фасаді чи порталі з’явилися плями, лущення поверхні або тріщини в швах, не поспішайте замовляти «підновлення». Спершу варто зафіксувати стан: сфотографувати, описати, помітити, де саме збирається вода. Такий запис пізніше економить місяці на проєктуванні.
Каплиця Боїмів ще чекає на реставрацію, а дослідники вже сказали головне: рішення залежить від знання. Різець — остання ланка в ланцюжку, і так воно має бути.
Подібні речі ми розглядаємо на етапі проєктування кам’яних елементів для храмів: від рельєфів до ікон на камені. Як ми працюємо з рельєфом, описано на сторінці про ікони на камені.
Джерело: Суспільне Львів, 15.10.2026





